Відділення серцево-судинної хірургії

-Стан, при якому аортальний клапан серця не працює належним чином

-Симптоми включають задишку, дискомфорт у грудях, відчуття слабкості, втому, слабкість

-Лікування включає хірургічне втручання, малоінвазивні процедури та медикаментозне лікування

Огляд

У вашому серці є чотири клапани. Їхнє завдання полягає в тому, щоб кровотік був у правильному напрямку, проходячи через серце і далі до решти частин тіла. Ці клапани діють як двері: вони повинні бути правильно сформовані, відкриватися повністю, щоб через них могла пройти потрібна кількість крові, і щільно закриватися, щоб кров не витікала назад через клапан.

Іноді, щось йде не так з одним із серцевих клапанів, і він не може повністю закритися або відкритися. Коли це відбувається, потік крові через серце порушується, що збільшує навантаження на серце і може призвести до болю в грудях, задишки або, в більш важких випадках, до серцевої недостатності. 

Захворювання клапанів може виникнути в будь-якому з чотирьох клапанів серця, але найчастіше уражається аортальний клапан. На щастя, існують ефективні методи лікування, які допомагають полегшити симптоми і навіть відновити нормальний кровотік.

Що таке хвороба аортального клапана?

Аортальний клапан знаходиться на стику між лівим шлуночком (однією з чотирьох камер серця) та аортою, великою артерією, яка переносить кров від серця до тканин і органів по всьому тілу. Він має три стулки, які відкриваються і закриваються, щоб пропустити або зупинити потік крові в аорту.

У нормі аортальний клапан дозволяє крові рухатися лише в одному напрямку – від серця до аорти. Однак при захворюванні аортального клапана клапан працює неправильно. Зазвичай це спричинено однією з наступних проблем:

Аортальний стеноз – стан, при якому отвір клапана звужується. Серцю доводиться працювати важче, ніж зазвичай, щоб перекачувати кров через менший отвір, і в аорту (і решту тіла) потрапляє менше крові, ніж зазвичай. Цей стан може призвести до серцевої недостатності, нерегулярного серцебиття та інших проблем із серцем. 

Аортальна недостатність або регургітація розвивається, коли клапан не може повністю закритися. Це призводить до того, що кров витікає назад у серце. Щоб компенсувати це, серце змушене працювати сильніше, ніж зазвичай, щоб перекачувати достатню кількість крові в організм. Однак з часом серце вже не здатне доставляти достатню кількість крові в організм, що може призвести до серцевої недостатності.

Іноді стеноз і регургітація на клапані можуть бути одночасно.

Що спричиняє стеноз та недостатність аортального клапана?

Захворювання аортального клапана серця може бути вродженим (тобто присутнім від народження) або набутим.

Вроджена вада аортального клапана. Приблизно від 1 до 2% дітей народжуються з двостулковим аортальним клапаном (ДАК). У нормі аортальний клапан має три стулки, але новонароджені з двостулковим клапаном мають лише дві стулки. У деяких випадках ДАК не може повністю відкритися, що призводить до аортального стенозу. В інших випадках ДАК не може повністю закритися, що призводить до аортальної недостатності. Часто ДАК не викликає симптомів до дорослого віку. Інші вроджені вади аортального клапана також можуть викликати аортальний стеноз або недостатність.

Набута хвороба аортального клапана. Ряд станів може призвести до захворювання аортального клапана, в тому числі:

Старіння. Погіршення стану через зношування та накопичення кальцію в стулках клапана (що робить їх жорсткими і, як наслідок, менш здатними відкриватися або закриватися належним чином) може спричинити стеноз або недостатність аортального клапана. Захворювання аортального клапана найчастіше зустрічається у людей похилого віку.

Розшарування аорти. Розрив внутрішньої оболонки стінки аорти може вплинути на роботу аортального клапана.

Травма. Травма грудної клітки може пошкодити аортальний клапан.

Хвороби та інфекції. Деякі захворювання та інфекції можуть спричинити захворювання аортального клапана, включаючи ревматичну лихоманку, ендокардит, синдром Марфана, сифіліс, ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, анкілозуючий спондилоартрит та високий кров’яний тиск.

Які симптоми захворювання аортального клапана?

Люди можуть роками хворіти на аортальну ваду, не відчуваючи жодних симптомів. Однак, коли хвороба прогресує, симптоми можуть почати розвиватися і з часом погіршуватися. У деяких випадках симптоми з’являються раптово.

Захворювання аортального клапана може викликати низку симптомів, а саме:

– Задишка (особливо при фізичному навантаженні або при недостатності аортального клапана, в положенні лежачи та вночі)

 – Дискомфорт, стиснення або біль у грудях

 – Втрату свідомості, відчуття слабкості або запаморочення

 – Втома

 – Слабкість

 – Прискорене серцебиття

Набряк живота, стоп або щиколоток (при недостатності аортального клапана)

Як діагностується хвороба аортального клапана?

Щоб діагностувати хворобу аортального клапана, лікар вивчить вашу історію хвороби, проведе фізичне обстеження і виконає діагностичні тести.

Він почне ставити діагноз, запитавши про ваші симптоми. Під час фізичного огляду лікар перевірить ваш кров’яний тиск і пульс, а також за допомогою стетоскопа вислухає характерні шуми в серці або клацання.

Для підтвердження діагнозу лікар призначить один або кілька діагностичних тестів. Основним тестом на захворювання аортального клапана є ехокардіограма. Цей тест використовує звукові хвилі для отримання зображень серця під час його руху. Можуть знадобитися інші візуалізаційні тести, включаючи рентген грудної клітки, магнітно-резонансну томографію (МРТ) серця або комп’ютерну томографію (КТ).

Електрокардіограма(ЕКГ) є частиною обстеження. Цей тест вимірює електричну активність серця, і хоча він не використовується для діагностики захворювання аортального клапана, він допомагає лікарям оцінити, наскільки добре працює серце. У деяких випадках ви можете виконувати легкі фізичні вправи, наприклад, ходити на біговій доріжці, будучи підключеним до монітора ЕКГ. Це називається стрес-тестом.

Як лікується хвороба аортального клапана?

Легка хвороба аортального клапана може викликати мало симптомів або взагалі не проявлятися. У таких випадках лікування може не знадобитися, але рекомендуються регулярні огляди у лікаря для моніторингу стану, щоб у разі прогресування захворювання його можна було виявити і лікувати на ранній стадії.

Для лікування симптомів застосовують ліки. Це можуть бути препарати для контролю артеріального тиску, діуретики (сечогінні таблетки), щоб позбавити організм від накопичення рідини, спричиненого серцевою недостатністю, і нітрати для збільшення кровотоку.

Людям з помірною та тяжкою формою захворювання аортального клапана також може знадобитися уникати важких фізичних навантажень та вправ.

Хоча ліки та уникнення фізичного навантаження можуть допомогти контролювати симптоми, вони не можуть вилікувати хворобу аортального клапана. Захворювання спричинене змінами у фізичній структурі клапана (він звужується або більше не може повністю відкриватися чи закриватися). Таким чином, основними методами лікування аортальної вади є реконструкція або заміна клапана.

Методи відновлення або заміни аортального клапана включають

Хірургічне втручання. Ремонт та заміна аортального клапана виконується за допомогою операції на відкритому серці протягом десятиліть. Це добре відпрацьований підхід, який довів свою безпечність. В Черкаському обласному кардіологічному центрі виконується протезування аортального клапану сучасними біологічними та механічними протезами  мініінвазивно – це менш травматично для пацієнта у порівнянні зі стандартною операцією.

Всі пацієнтки, яким плануються міні-інвазивні втручання проходять ретельне доопераційне обстеження для виявлення анатомічних та морфологічних протипоказів.

У людей з двостулковим аортальним клапаном може розвинутися розширення висхідної аорта. Через це їм може знадобитися заміна аорти за допомогою процедури, яка називається клапанозберігаюча операція на корені аорти. Під час цієї процедури хірург ремонтує або замінює частину аорти, але не замінює аортальний клапан.

Транскатетерна заміна аортального клапана (TAVR). Під час цієї малоінвазивної процедури лікар виконує балонну вальвулопластику, щоб розтягнути старий клапан. Потім лікар проводить новий, штучний клапан через катетер до серця. Новий клапан розміщується всередині існуючого аортального клапана, де він виконує функції старого клапана. 

Який прогноз для людей із захворюванням аортального клапана?

Люди з легким ступенем захворювання аортального клапана можуть не мати жодних симптомів, але вони все одно повинні регулярно відвідувати свого лікаря для спостереження за прогресуванням захворювання. Це дозволяє лікарям своєчасно виявити появу симптомів і розпочати лікування до того, як розвинуться серйозні ускладнення. Ті, хто відчуває симптоми, повинні звернутися за медичною допомогою. Люди із захворюванням аортального клапана, які отримують штучний клапан, зазвичай мають відмінні результати.

1. Що таке мініінвазивна кардіохірургія?
   Мініінвазивна кардіохірургія – це оперативне втручання на серці, через значно менший розріз (всього 5-8см) у порівнянні зі стандартною операцією.
2. В чому переваги?
   Мініінвазивні втручання менш травматичні для пацієнта, що є менш болючим і дискомфортним у порівнянні зі стандартною операцією, рання мобілізація, зменшення крововтрати та коротший термін перебування в лікарні.
3. Який термін реабілітації(відновлення) після даних операцій?
   Після мініінвазивної операції на серці, реабілітація та відновлення значно швидші та легші у порівнянні зі звичайною операцією.
4. Які мініінвазивні втручання виконуються в нашому центрі?

• Аорто-коронарне шунтування при ішемічній хворобі серця та перенесених інфарктах міокарду
• Протезування аортального клапану сучасними біологічними та механічними протезами
• Пластика та протезування мітрального клапану, у сучасній практиці перевага надається збереженню власного клапану з його реконструкцією.
• TAVI – доставка і встановлення аортального клапану через стегнову артерію, максимально щадлива процедура для пацієнтів з протипоказами до відкритого оперативного втручання. 
• Операція Феррацці, при  гіпертрофічній кардіоміопатії, так званому “великому серці”

Всі пацієнтки, яким плануються міні-інвазивні втручання проходять ретельне доопераційне обстеження для виявлення анатомічних та морфологічних протипоказів.

Ішемічна хвороба серця (ІХС) – це стан, що характеризується звуженням або закупоркою коронарних артерій, які постачають кров і кисень до серцевого м’яза. Таке звуження або закупорка, як правило, спричинені накопиченням бляшок, що складаються з холестерину, жирових речовин та інших матеріалів. ІХС може призвести до зменшення притоку крові до серця, що спричиняє біль у грудях (стенокардію), задишку та підвищений ризик серцевого нападу.

Лікування коронарного атеросклерозу

-Лікування, яке усуває закупорки зі стінок артерій для покращення кровотоку до серця

-Біль у грудях та задишка при ходьбі – поширені симптоми, які можуть спочатку не проявлятися

-Може бути рекомендоване медикаментозне лікування або хірургічне втручання (ангіопластика)

Огляд

Ішемічна хвороба серця –  найпоширеніше захворювання серця і основна причина смерті як чоловіків, так і жінок в Україні. 

Здорове харчування, фізичні вправи, зниження ваги, контроль артеріального тиску та відмова від куріння – все це важливо для профілактики цього захворювання.

Якщо у вас є фактори ризику вам слід звернутися до хорошого кардіолога. Черкаський обласний кардіологічний центр надає повний спектр клінічної серцево-судинної допомоги, а наші фахівці мають великий досвід роботи з ішемічною хворобою серця. 

Що викликає ішемічну хворобу серця?

Ішемічна хвороба серця виникає через поступове накопичення холестерину або бляшок, через що артерії стають жорсткими і звужуються. В результаті зменшується приплив крові до серця.

Існує багато причин ішемічної хвороби серця, серед яких:

• Генетика: Наявність сімейної історії серцевих захворювань
• Спосіб життя: Вживання нездорової, жирної їжі та малорухливий спосіб життя.
• Медичні стани: У тому числі діабет, високий рівень холестерину і високий кров’яний тиск.

Багато людей із серцевими захворюваннями мають більше одного з цих факторів ризику.

Люди з ішемічною хворобою серця мають вищий ризик серцевого нападу та інших серцевих захворювань, які можуть бути виснажливими або навіть смертельними. Це призводить до таких симптомів, як стенокардія, клінічний термін для позначення задишки та болю в грудях.

Раптовий серцевий напад може бути спричинений згустком крові, який утворюється на поверхні бляшки.

Які симптоми ішемічної хвороби серця?

На ранніх стадіях ішемічна хвороба серця може не мати симптомів, хоча деякі люди відчувають втому, біль у грудях або задишку.

Як діагностується ішемічна хвороба серця?

Лікарі проводять скринінг на серцеві захворювання під час профілактичних оглядів, ставлячи запитання про вашу особисту та сімейну історію, беручи зразки крові для визначення рівня холестерину, вимірюючи вашу вагу та артеріальний тиск.

Якщо у лікаря є підстави підозрювати у вас захворювання серця, він може призначити додаткові обстеження. Вони можуть включати електрокардіограму, яка вимірює електричну активність серця, або стрес-тест, який вимірює, наскільки добре серце працює під впливом фізичного навантаження.

Якщо будь-який з цих тестів вказує на ІХС, лікарі можуть призначити пацієнту коронарографію. Коронарографія— це дослідження судин серця за допомогою рентгену. Вона дозволяє побачити розташування коронарних артерій та виявити звужені чи перекриті судини. Коронарографія також допоможе лікарю визначити, яке лікування дасть найкращий результат у вашому випадку.

Як лікується ішемічна хвороба серця?

Більшості людей з ішемічною хворобою серця можна допомогти одним або кількома з трьох видів лікування. Це:

Медикаментозне лікування: Ліки, що відпускаються за рецептом, можуть протидіяти наслідкам серцевих захворювань, допомагаючи тримати під контролем фактори ризику, включаючи гіпертонію та рівень холестерину.

Стентування коронарних артерій: Це також називається черезшкірним коронарним втручанням. Стент – це просто невелика трубка, яку поміщають в артерію і яка тримає її відкритою для кровотоку. Ця процедура називається ангіопластикою. Новіші стенти використовують тонке полімерне покриття на зовнішній стороні металевої трубки, що зменшує ймовірність запалення. Полімер може вивільняти ліки, що допомагає запобігати симптомам атеросклерозу. Після ангіопластики пацієнти зазвичай можуть йти додому через кілька днів.

Операція коронарного шунтування – обхід звуженої ділянки артерії за допомогою іншої судини (аутовени або артерії). Під час три-шестигодинної операції лікар може використовувати апарат штучного кровообігу, щоб виконувати роботу серця, або ж проводити операцію на працюючому серці. Шунтування вимагає загальної анестезії, а відновлення в лікарні займає близько семи- десяти днів.  

Методики шунтування

В Черкаському обласному кардіологічному центрі 98% операцій коронарного шунтування виконують на «працюючому» серці (Beating Heart, без використання штучного кровообігу). Це операція на працюючому серці, яка вважається еталонною методикою шунтування. Переваги такої хірургічної процедури в мінімальному ризику виникнення запалень і закупорки судин. Все це завдяки тому, що клітинні елементи менше пошкоджуються без застосування апарату штучного кровообігу. Таку операцію можна провести навіть пацієнтам з порушенням функції легенів або нирок, ішемічною хворобою серця або які нещодавно перенесли інфаркт міокарда.

Non-touch Aorta. При такому хірургічному втручанні лікарі не торкаються головної артерії серця (аорти), а використовують інші артерії. Перевага такої операції в мінімальному ризику виникнення ускладнень, пов’язаних з пошкодженням аорти.

MIDCAB. Це мініінвазивний метод проведення операції. Під час процедури лікарі не розрізають грудину, працюють на серці, що б’ється і не зачіпають аорту. Це сприяє зменшенню післяопераційного періоду, швидкому відновленню пацієнта і має косметичний ефект. Для шунтування лікарі використовують внутрішню грудну артерію, а доступ до неї отримують через невеликий розріз на лівій стороні грудної клітини розміром 6-8 см.

Операція на мітральному клапані

-Хірургічне втручання для усунення дефекту мітрального клапана

-Для пацієнтів з вадами мітрального клапана, які не піддаються іншим методам лікування

-Передбачає кардіохірургічне втручання

Огляд

Мітральний клапан серця розташований між лівим передсердям та лівим шлуночком і функціонує як односторонній клапан, який забезпечує рух крові в правильному напрямку – від легень через серце до тіла. Він є невід’ємною частиною кровообігу, але коли виникають проблеми з цим клапаном, вони, як правило, розвиваються повільно. Можуть пройти роки, перш ніж проблеми з мітральним клапаном призведуть до появи помітних симптомів.

Першою ознакою проблеми з мітральним клапаном може бути виявлення лікарем шуму (або свистячого звуку) під час прослуховування вашого серця за допомогою стетоскопа. Можливо, ви відчуваєте втому або задишку, оскільки ваше серце намагається пристосуватися до впливу вади на кровотік. Ваші ступні та щиколотки можуть почати набрякати. Це може бути ознакою того, що мітральний клапан стає занадто вузьким або не закривається повністю після проходження крові.

Що таке мітральний клапан і як він працює?

Серце постійно перекачує кров по всьому тілу. Кров надходить до серця з легень, потрапляючи до двох насосних камер зліва, які називаються ліве передсердя та лівий шлуночок – мітральний клапан допомагає крові протікати через них. Як і інші серцеві клапани, мітральний клапан має «стулки, які діють як маленькі ворота, відкриваючись, щоб пропустити кров, і закриваючись, щоб запобігти її зворотному потоку.

Проблеми можуть виникнути з будь-яким з чотирьох клапанів серця, але мітральний клапан – один з тих, що найчастіше потребують хірургічного втручання для реконструкції або заміни.

Чому потрібно виконувати корекцію мітральної вади серця?

Коли мітральний клапан не функціонує належним чином, кровотік гальмується, що може призвести до утрудненого дихання, набряку на ногах та нерегулярного серцебиття, що може призвести до утворення тромбів та інсультів.

Недостатність мітрального клапана, яке також називають регургітацією, є поширеним діагнозом – це коли клапан не змикається, що дозволяє крові текти в зворотному напрямку. Іншим, але менш поширеним станом є стеноз мітрального клапана. Це коли стулки клапана потовщуються, іноді зростаються між собою, перешкоджаючи проходженню крові через серце.

Якщо це можливо, лікар намагатиметься відновити мітральний клапан, а не замінити його. Але, якщо є серйозне пошкодження, може знадобитися заміна. Заміна передбачає імплантацію клапана, використовуючи або штучний  механічний клапан, або клапан з тваринної тканини. Механічний клапан має перевагу в тому, що служить довше, але вимагає від пацієнта приймати ліки для розрідження крові протягом усього життя; тканинні клапани не потребують розрідження крові, але служать не так довго і, як правило, потребують заміни через 10 або 15 років.

Як проходить операція на мітральному клапані?

Команда фахівців – кардіологів, кардіохірургів, анестезіологів та інших – працюватиме разом, щоб визначити найкращий підхід до вашої ситуації. Вам дадуть загальну анестезію, тому ви будете спати протягом всієї операції.  

Ваша операція буде відрізнятися в залежності від підходу хірурга:

Відкрита: Це найпоширеніший і «золотий стандарт», що вимагає більшого розрізу і розтину грудної кістки, щоб хірург мав прямий доступ до серця.

Малоінвазивна: Хірург працює через розріз довжиною в кілька сантиметрів на правій стороні грудної клітки, розсікаючи м’язи, що знаходяться під ним, щоб дістатися до серця.

Як я почуватимусь після операції?

Після операції на серцевому клапані пацієнти починають відновлюватися у відділенні інтенсивної терапії, а пізніше їх переводять до спеціалізованого відділення. Зазвичай вони виписуються з лікарні через сім-десять  днів.

Важливо продовжувати спостерігатися у свого хірурга, який може перевірити наявність будь-яких супутніх проблем, які можуть розвинутися, або спостерігати за новим клапаном, який з часом може знадобитися замінити.

Серце – це орган, який робить життя можливим. Ось чому лікарі та хірурги зроблять все можливе, щоб ваше серце продовжувало битися – навіть якщо це означає його заміну. 

Трансплантація серця – це хірургічна операція, під час якої хворе серце пацієнта замінюють на здорове серце від донора, який нещодавно помер. Перша операція з пересадки серця була проведена в 1967 році. З того часу лікарі дізналися про трансплантацію набагато більше. Ці знання в поєднанні з технологічним прогресом і ліками проти відторгнення значно покращили виживання. Хоча трансплантація серця все ще вважається лікуванням останньої інстанції, зараз вона є золотим стандартом лікування термінальної стадії серцевої недостатності.

Сьогодні в Україні щорічно виконується близько 60 трансплантацій серця. 

Покази до трансплантації серця?

Трансплантація серця використовується для лікування людей, які мають термінальну стадію серцевої недостатності або інші важкі захворювання серця, які не піддаються адекватному лікуванню за допомогою ліків або інших методів лікування. При серцевій недостатності серце не здатне перекачувати достатню кількість крові для задоволення потреб організму. Серцева недостатність не означає, що серце перестало працювати. Це серйозний стан, який прогресує з часом. Люди з важкою серцевою недостатністю мають труднощі з виконанням навіть рутинних фізичних завдань і поганий прогноз.

Серцева недостатність може бути спричинена низкою захворювань, включаючи ішемічну хворобу серця, захворювання серцевих клапанів, нерегулярне серцебиття (аритмію) та структурні захворювання серця.

Хто є хорошим кандидатом на пересадку серця?

Лікарі проводять ретельне обстеження пацієнтів з прогресуючими серцевими захворюваннями, щоб визначити, чи можуть вони отримати нове серце і чи достатньо здорові, щоб перенести операцію з пересадки серця. Обстеження включає аналіз крові, візуалізаційні дослідження грудної клітки та серця, електрокардіограму (ЕКГ) для оцінки роботи серця, а також інші тести, щоб оцінити, наскільки добре працюють серце і легені.

Протипокази до трансплантації серця:

Злоякісні новоутворення

Тяжка легенева гіпертензія

Тяжкі цереброваскулярні захворювання

Запущена хвороба нирок, печінки або легенів

Тютюнопаління, зловживання алкоголем та/або прийом наркотиків протягом останніх 6 місяців

Вік 70 років і старше

Поточна інфекція, така як ВІЛ або гепатит С

Ожиріння (індекс маси тіла [ІМТ] 35 або вище)

Погано контрольований діабет

Люди з прогресуючими захворюваннями нирок, печінки або легенів можуть бути кандидатами на мультиорганну трансплантацію, наприклад, трансплантацію серця-нирки, серця-печінки або серця-легені. 

Наскільки складно отримати донорське серце?

Люди, які мають право на трансплантацію серця, вносяться в лист очікування на донорське серце. На жаль, попит на пересадку серця перевищує пропозицію доступних сердець. Оскільки люди в черзі на пересадку серця мають серйозні проблеми з серцем, багато з них потребують лікування, поки донорське серце не стане доступним. 

Біологічні фактори. Група крові реципієнта повинна відповідати групі крові донорського серця. Також беруться до уваги інші фактори, такі як розмір тіла реципієнта. 

Медична терміновість. Як правило, пацієнти, які терміново потребують трансплантації, є пріоритетними в списку очікування.

Віддаленість. Донорське серце не може зберігатися протягом тривалого часу, тому відстань між центром трансплантації та донором є важливим фактором.

Як відбувається пересадка серця?

Трансплантація серця – це серйозна, ретельно організована процедура. Серце може стати доступним у будь-який момент, тому потенційний пацієнт повинен бути готовий 24 години на добу і мати зібрану валізу. Коли серце стає доступним, кардіохірург їде в лікарню, де зберігається донорське серце, переконується, що воно підходить, і привозить його в центр трансплантації. Оскільки серце зберігатиметься лише чотири-шість годин після того, як його вилучать з тіла донора, реципієнт повинен негайно звернутися до лікарні, де його підготують до операції.

Перед початком операції команда трансплантологів застосує загальний наркоз і підключить пацієнта до апарату штучної вентиляції легень для підтримки дихання. Хірург зробить розріз на грудній клітці пацієнта і розділить грудну кістку, щоб отримати доступ до серця та основних кровоносних судин. Пацієнта підключать до апарату штучного кровообігу, який виконуватиме функції серця, поки хворе серце буде видалене. Потім хірург пришиє донорське серце на місце і з’єднає його з кровоносними судинами. Як тільки кровотік відновиться, пересаджене серце почне битися, і пацієнта поступово відключають від апарату штучного кровообігу.

Операція з пересадки серця триває близько чотирьох годин, але у складних випадках може тривати сім, вісім, дев’ять годин і навіть довше. Хірургу може знадобитися додатковий час видалити рубцеві тканини після попередніх операцій на серці. У деяких випадках хірургу доведеться адаптувати операцію до особливостей анатомії пацієнта (іноді серцеві захворювання призводять до того, що серце стає аномальним або незвичним).

Як відбувається відновлення після пересадки серця?

Хоча час перебування в лікарні варіюється, більшість пацієнтів проводять кілька днів у відділенні інтенсивної терапії (ВІТ), де за ними будуть ретельно спостерігати, щоб переконатися, що пересаджене серце працює належним чином. Протягом перших днів після операції лікарі призначатимуть часті аналізи крові, щоб переконатися, що серце та інші органи працюють належним чином. Після виписки з відділення інтенсивної терапії пацієнтам може знадобитися ще до трьох тижнів відновлення в лікарні.

Після імплантації донорського серця існує ймовірність того, що імунна система реципієнта розпізнає його як чужорідну тканину і відреагує, атакуючи та знищуючи її. Це називається відторгненням трансплантата. Щоб цього не сталося, після отримання донорського серця пацієнти повинні приймати ліки для пригнічення імунної системи до кінця життя. На жаль, люди, які приймають імуносупресивні препарати, мають підвищений ризик інфекцій.

Перед випискою з лікарні пацієнти можуть розпочати програму кардіологічної реабілітації, яка включає в себе фізичні вправи та навчання про життя з пересадженим серцем. Довічний план подальшого догляду є ключем до виживання та якості життя пацієнтів з пересадженим серцем. Він включає часті обстеження, щоб переконатися, що нове серце функціонує належним чином, що немає інфекцій і що організм не відторгає пересаджене серце.

Яка перспектива у людей, що перенесли трансплантацію серця?

Операція з пересадки серця – це процедура, яка рятує життя. Отримання донорського серця дозволяє реципієнтам жити довше і здоровіше. Майже 90% реципієнтів серцевих трансплантатів живі через 1 рік після операції, близько 75% – через 5 років і 55% – через 10 років.

Щоб запобігти відторгненню донорського серця, реципієнти серцевих трансплантатів повинні приймати препарати, які пригнічують імунну систему, до кінця життя. Люди, чия імунна система відторгає донорське серце, можуть мати право на повторну пересадку серця, хоча це трапляється нечасто.

Реципієнти серцевих трансплантатів також повинні регулярно відвідувати свого лікаря, щоб контролювати роботу серця і загальний стан здоров’я. Контрольні візити можуть включати в себе фізичний огляд, аналіз крові та візуалізаційні тести.

Періодичні біопсії тканин серця для перевірки відторгнення трансплантата також є частиною подальшого догляду.